www.apost-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті?

Архів публікацій
Апостоловський район >> Новини
Про професійні захворювання - Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує
Версія для друку Написати листа
Про професійні захворювання - Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує!

Професійні захворювання

Майже третину свого життя людина проводить на роботі. Yа виробництві на організм впливають різноманітні виробничі фактори, такі як пил, шум, вібрація, електромагнітні випромінювання та інші. Якщо взяти до уваги ситуацію з пандемією коронавірусу та поширення захворювання серед медиків, то варто акцентувати, що такі випадки – це теж професійні захворювання. А отже, мають бути розслідувані відповідним чином.


Відповідно до законодавства за створення безпечних, сприятливих та здорових умов праці відповідає роботодавець. Однак не завжди він виконує вимоги законодавства з різних причин, чим порушує права робітників на безпечну і здорову працю.

Порядок розслідування таких випадків https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF

Фахівці Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготували відповідні роз’яснення.

1. Що таке професійна хвороба та як вона виникає?

Професійна хвороба — це захворювання, у розвитку якого переважну роль відіграють несприятливі умови праці.
До професійних хвороб належать ті, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів. Або це хвороби, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно.
У виникненні професійного захворювання відіграють наступні фактори:
-кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму;
-тривалість дії їх на працюючих ;
-умови праці, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров’я
- наявність засобів індивідуального захисту;
-індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

Чому хворіють працівники промислових підприємств? Через недосконалість технологічного процесу, механізмів та робочого інструменту, неефективність засобів індивідуального захисту.
Частіше за все чинниками профзахворювань є:
– вібрація, шум і пил;
– перенапруження окремих органів, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м’язові групи;
– біологічні чинники (мікроорганізми)
– збудники заразних хвороб.
– хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань.

Якщо тривалий час людина працює у високій концентрації пилу, то розвиваються хвороби легенів і дихальних шляхів;
під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба,
внаслідок дії шуму – захворювання органів слуху – неврит,
хімічних речовин – отруєння.

2. Які види професійних захворювань існують?

Профзахворювання діляться на два основні види: гострі і хронічні.

Гострі — хвороби, що виникають в результаті короткого (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу отруйних або шкідливих чинників.

Наприклад, випадки захворювання медиків на коронавірус відносять до гострих професійних захворювань.

Розслідування випадків коронавірусної інфекції у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19
28 квітня 2020
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

За офіційним повідомленням Державної служби з питань праці, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Якщо ж якийсь фактор впливав на працівника впродовж певного часу, ефект від нього накопичувався тривалий термін, то це - хронічне професійне захворювання.

3. Як встановити зв’язок захворювання з умовами праці?

Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
- у разі підозри на хронічне професійне захворювання заклад охорони здоров’я направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога.
- лікар-профпатолог направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я
-професійний характер хронічного захворювання або отруєння встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я.

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність або відсутність хронічного професійного захворювання видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалісту з професійної патології міста та у Фонд соціального страхування.

Рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень з відомостей, зазначених у:

- трудовій книжці;
- виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);
- історії хвороби за весь період спостереження;
- санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;
- акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання);
- інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці

В Дніпропетровській області ці повноваження виконує Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, одним із основних пріоритетних завдань якого є організація профілактики професійних захворювань на виробництві:

м.Дніпро, вул.Казакова, 3, 056-776-74-43, 056-772-28-30

4. На які виплати працівник може розраховувати при виявленні профзахворювання?

Слід зауважити, що право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

В разі стійкої втрати працездатності внаслідок професійних захворювань за рахунок Фонду соціального страхування України щомісяця виплачуються страхові виплати.

Щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

Мінімальний розмір призначеної виплати потерпілому не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму.

Контакт-центр Фонду соціального страхування 0-800-50-18-92

5. Куди звертатись?

У Криворізькому центрі безоплатної правової допомоги Ви отримаєте роз’яснення щодо механізму встановлення зв’язку захворювання з умовами праці та за потреби допомогу у складанні заяв до державних органів влади, які регулюють дане питання.

До уваги криворіжців – консультуйтесь за телефонами Криворізького місцевого центру безоплатної правової допомоги та отримуйте правову допомогу від держави:

097-531-97-96 Кривий Ріг, Криворізький район
097-531-65-81
098-040-83-70
097-139-88-57
067-276-54-76

067-118-34-90 Широке, Інгулець
050-505-28-33 Жовті Води

096-188-55-43 П’ятихатки

068-208-50-52 Апостолове

097-495-83-16 Софіївка

Всеукраїнський контакт-центр 0-800-213-103.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор